–учна виб≥йка

—учасна текстильна промислов≥сть випускаЇ великий асортимент р≥зних виб≥йкових тканин ≥ текстильних вироб≥в дл¤ опор¤дженн¤ сучасного житла та пошитт¤ од¤гу. ’арактер рисунка тканин найр≥зноман≥тн≥ший - в≥д др≥бного у вигл¤д≥ штампик≥в (горошок, смужечки, др≥бн≥ кв≥точки) до великих букет≥в кв≥т≥в, пейзажних мотив≥в ≥ нав≥ть каймових композиц≥й. ƒосконалий багатокол≥рний друк цих тканин з тонкою прориловкою деталей виконуЇтьс¤ на сучасних промислових п≥дприЇмствах. ј ¤к виготовл¤ли виб≥йков≥ тканини в минулому ≥ чи можна њх виконати в техн≥ц≥ виб≥йки в домашн≥х умовах? ўо дл¤ цього потр≥бно?

¬иб≥йка, або декоративна техн≥ка друку на тканин≥,- це прекрасна стор≥нка багатого народного мистецтва. ћасового поширенн¤ виб≥йка набула на початку XIX ст. на  ињвщин≥ ≥ в зах≥дних област¤х ”крањни. јрх≥вн≥ дан≥ св≥дчать, що тогочасн≥ майстри досконало волод≥ли техн≥кою виб≥йки, працюючи у прим≥тивних майстерн¤х з дуже простими знар¤дд¤ми виробництва: ст≥л, вибивн≥ дошки ≥ ол≥йн≥ фарби.

ƒл¤ виб≥йки використовували в основному тканини домашнього виготовленн¤ з льону та конопель, р≥дше - з бавовн¤них ≥ шовкових тканин. як≥сть п≥дготовленого полотна, орнаментац≥¤ вибивних дощок ≥ кол≥р - основн≥ фактори у створенн≥ художнього твору. ѕолотно дл¤ виб≥йок повинно бути гладеньким, без зайвих потовщень. “ому майстри готували його спец≥ально: поливали водою, розт¤гували, щоб не було перекос≥в, бо все це мало велике значенн¤ дл¤ ч≥ткост≥ рисунка орнаменту. Ќин≥ промислов≥сть випускаЇ полотно гладенькоњ структури, тому можна дос¤гти високоњ ¤кост≥ виб≥йки. ” народн≥й виб≥йц≥, щоб дос¤гти гладень коњ структури, застосовували клейову проклейку, ¤ка утворювала еластичну поверхню, ≥ рисунок вибивавс¤ ч≥тко. ¬иб≥йку виконували вибивними дошками з деревини груш≥ або липи. —початку нам≥чали контури рисунка ол≥вцем, а пот≥м р≥зали дошку спец≥альними р≥зц¤ми, ¤к≥ виготовл¤ли сам≥ майстри. ”крањнськ≥ майстри-р≥зьб¤р≥ славились майстерн≥стю виконанн¤ вибивних дощок з ч≥тким контуром орнаментальних мотив≥в ≥ досконалою побутовою композиц≥Їю.

ћотиви орнамент≥в украњнськоњ виб≥йки можна под≥лити на три групи. ѕерша - мотиви орнаментац≥њ на дошках пр¤мокутноњ форми, на ¤ких розм≥щувавс¤ один великий або к≥лька невеликих рисунк≥в. ÷ими дошками працювали у к≥лька прийом≥в: спочатку вибивали одну частину рисунка, пот≥м - другу ≥ т. д. ѕри цьому можлив≥ були вар≥анти композиц≥њ рисунка з одних ≥ тих самих елемент≥в (у смуги, розкидан≥ елементи по площин≥ тканини). ƒруга - мотиви орнаментац≥њ на дошках, ¤к≥ точно в≥дпов≥дали ширин≥ полотна, тобто вс¤ площина полотна була орнаментована. «а допомогою таких дощок за один прийом виконували виб≥йку в≥дпов≥дного призначенн¤. —творювались немовби купонн≥ тканини. “рет¤ - орнаментальн≥ мотиви на квадратних дошках дл¤ виб≥йки на хустках.

¬ибивн≥ дошки дл¤ вс≥х груп мотив≥в орнамент≥в могли мати односторонн≥й мотив рисунка (квадрати, кв≥точки, штампики, смужечки) ≥ двосторонн≥й орнамент (мотиви рисунка - г≥лки кв≥т≥в), орнамент л≥вого ≥ правого повороту р≥зних композиц≥йних вир≥шень. ¬иб≥йки правого ≥ л≥вого повороту утворювали композиц≥ю кайми, кут≥в скатертини, хустки.

ƒл¤ виб≥йки в основному застосовували натуральн≥ барвники. “ак, фарби чорного кольору виготовл¤ли ≥з саж≥ хвойноњ деревини, синього - ≥з сум≥ш≥ настою ≥ндиго ≥ свинцевого б≥лила, коричневого - ≥з сум≥ш≥ вохри ≥ свинцю. ‘арби розтирали на льн¤н≥й ол≥њ, ¤ку варили у глин¤них горщиках на в≥дкритому вогн≥. ” фарбу опускали кур¤чу п≥р'њну. якщо вона не займалась, це означало, що у фарб≥ багато ол≥њ ≥ њњ треба ще варити. ‘арбу вважали готовою, ¤кщо п≥р'њна займалас¤. Ќе випарена фарба залишала на полотн≥ жирн≥ пл¤ми (ореол) навколо орнаментального рисунка.  оли ж фарба приготовлена добре, тод≥ й виб≥йка чиста.

ќтже, треба пам'¤тати, що ¤к≥сть виб≥йки залежить в≥д ¤кост≥ полотна, вибивних дощок та фарб.

Ќайпоширен≥шою була техн≥ка виб≥йки, при ¤к≥й на орнаментовану рельЇфним р≥зьбленим орнаментом дошку накладали тонкий шар фарби ≥ ретельно њњ розтирали по вс≥й площин≥. ѕот≥м на дошку накладали вологе полотно ≥ зверху валиком прокочували з одного к≥нц¤ до другого ≥ назад. ѕ≥сл¤ нанесенн¤ орнаменту на полотно, його зн≥мали з дошки ≥ п≥дв≥шували на дерев'¤ну жердку дл¤ просушуванн¤.  ≥льк≥сть вир≥зьблених дощок залежала в≥д кольоровоњ гами орнаменту: дл¤ кожного кольору окрема дошка. —початку вибивали на полотн≥ один кол≥р, просушували, а пот≥м по черз≥ ≥нш≥ кольори, просушуючи п≥сл¤ кожного.

” техн≥ц≥ виб≥йки, використовуючи чорний або темно-син≥й кол≥р по с≥рому полотн≥, виконували тканини "мальованки", з ¤ких шили сп≥дниц≥. Ќескладн≥ орнаментальн≥ мотиви цих тканин побудован≥ в строгому ритм≥чному пор¤дку. ¬ертикальн≥ смуги невибагливих мотив≥в - штампик≥в, част≥ше одного кольору (чорного або синього) по с≥рому або в≥дб≥леному полотн≥ створювали строгу ритм≥ку незвичайно вишуканого декоративного звучанн¤. ” здавалось би простому вир≥шенн≥ цих тканин виражалас¤ та особлив≥сть класичноњ простоти, ¤ка характерна саме дл¤ народного мистецтва. ÷≥ мотиви можна використати ≥ в сучасн≥й ручн≥й виб≥йц≥.

≤ народна, ≥ сучасна виб≥йки за мотивами орнаментац≥њ под≥л¤ютьс¤ на геометричн≥ та рослинн≥.

Ќайб≥льшого поширенн¤ набули мотиви р≥зних кружечк≥в, гороху, квадратик≥в, ¤к≥ можна густо чи р≥дко розм≥щувати по фону. ” народн≥й виб≥йц≥ дуже попул¤рним був мотив "з≥рочок", ¤к≥ вибивали по тканин≥ урозбр≥д, або по вертикал≥ у поЇднанн≥ з вертикальною кольоровою смугою. ” цих виб≥йках р≥зко контрастн≥ кольори (б≥лий або с≥рий ≥ чорний або син≥й орнамент) об'Їднувались введенн¤м др≥бн≥ших елемент≥в, ¤к≥ справл¤ли враженн¤ ≥скристост≥ ≥ своЇр≥дноњ динам≥чност≥.  рупн≥ш≥ мотиви створювали конкретний художн≥й образ тканини. ¬ основ≥ композиц≥њ рисунка народних тканин лежить характер розм≥щенн¤ орнаментальних мотив≥в.

„асто застосовували композиц≥њ у вигл¤д≥ смуг або розкиданих по площин≥ окремих кв≥т≥в чи букет≥в.  омпозиц≥њ в смуги створювали, поЇднуючи м≥ж собою гладеньк≥, витончен≥ смуги ≥ розм≥щуючи м≥ж ними невелик≥ орнаментальн≥ мотиви - кружечки, квадрати, ромбики, скомпонован≥ в смуги. ¬ар≥антн≥сть таких композиц≥й створюЇ р≥зноман≥тн≥ орнаментальн≥ мотиви, ритм ¤ких залежить в≥д ширини смуг, розм≥р≥в мотив≥в, характеру њх трактуванн¤, введенн¤ додаткових елемент≥в. –≥зноман≥тн≥сть композиц≥й у смуги доповнювалась ч≥ткою симетр≥Їю паралельних смуг вертикального напр¤му двох вид≥в - окремих орнаментальних мотив≥в ≥ пр¤мих або хвилепод≥бних л≥н≥й.

” побут≥ народ≥в ”крањни ≥ –ос≥њ були поширен≥ виб≥йки, рисунок ¤ких розм≥щувавс¤ по с≥тц≥ .(квадратн≥й або д≥агональн≥й), тобто елемент рисунка вписувавс¤ у пр¤мокутник чи ромб. ” так≥й виб≥йц≥ використовували мотиви кв≥тки або букета. ≤снують р≥зн≥ вар≥анти нахилу с≥ток у розм≥щенн¤ орнаментальних мотив≥в у межах кожного ромба чи в точц≥ перетину л≥н≥й. –итм композиц≥њ в≥д цього не зм≥нюЇтьс¤.

” народн≥й виб≥йц≥ широко використовували мотиви рослинного орнаменту. “ак, мотиви букет≥в складалис¤ з великих ≥ др≥бних кв≥ток, г≥лочок, лист¤. ≤нколи стеблини переходили немов би у велик≥ хвилепод≥бн≥ г≥лки, на ¤ких з одного або двох бок≥в було розм≥щено р≥зн≥ кв≥ти, лист¤ тощо. “ак≥ г≥лки здеб≥льшого створювали своЇр≥дн≥ композиц≥њ у смуги ≥з складним ритмом. «астосовували ≥ складн≥ рослинн≥ мотиви, ¤к≥ немов утворювали на площин≥ розводи, у центр≥ ¤ких - геометризована кв≥тка. ” народних виб≥йках ≥з стил≥зованим рослинним орнаментом застосовували дуже складн≥ композиц≥њ, в ¤ких велик≥ площини фону тканини не зафарбован≥, а мотиви орнаменту н≥би легко розкладен≥, що створюЇ красивий ритм мотив≥в кв≥ткового орнаменту ≥ фону. ÷ю особлив≥сть необх≥дно враховувати у створенн≥ ≥ виконанн≥ сучасноњ ручноњ виб≥йки. ќсобливою красою в≥дзначалис¤ виб≥йков≥ хустки з домотканого полотна. ќрнаментац≥¤ цих хусток мала складну композиц≥ю. ” кожному вироб≥ немовби поЇднувались . дв≥ композиц≥њ - центрична, або с≥тчаста, ≥ каймова. “ак, у центральн≥й частин≥ площини розм≥щували в шаховому пор¤дку др≥бн≥ кв≥точки, букетики та ≥нш≥ мотиви, а на широк≥й кайм≥ - велик≥ кв≥ти. ≤нколи композиц≥ю середини хустки будували за схемою промен≥в. ƒл¤ такоњ схеми характерна легк≥сть, гармон≥йн≥сть орнаментального пол¤ ≥ кайми, вдале сп≥вв≥дношенн¤ крупних ≥ др≥бних мотив≥в.  онтур кв≥ток окреслено м'¤ко ≥ декоративно, з урахуванн¤м орнаментальних мотив≥в. ѕо краю хустки часто нав'¤зували кольорову бахрому з шерст≥ або шовку, ¤ка об'Їднувала ≥ доповнювала орнаментац≥ю.

 олористичне вир≥шенн¤ украњнськоњ виб≥йки базуЇтьс¤ переважно на поЇднанн≥ однокол≥рних орнаментальних мотив≥в (чорного, синього, коричневого) з б≥лим або с≥рим на в≥дб≥леному полотн≥.

”крањнськ≥ майстри досконало волод≥ли так званим резервним способом виб≥йки, при ¤кому орнамент на тканину наносили з вибивноњ дошки не фарбою, а розчином вапна. ѕ≥сл¤ цього тканину фарбували звичайним холодним способом, зануривши на к≥лька годин у бочку з розчином барвника. ‘он тканини забарвлювавс¤, а орнамент, вкритий густим шаром вапна, не забарвлювавс¤. ѕот≥м тканину вимочували ("в≥дквашували") в розчинах, зн≥мали шар вапна, сушили ≥ прасували. ” такий спос≥б виробл¤ли виб≥йку ≥з забарвленим фоном. “ак≥ виб≥йки в народ≥ називали "димками". Ќайчаст≥ше виб≥йки фарбували в син≥й кол≥р настоЇм ≥ндиго. ƒуже ефектн≥ "димки", в ¤ких поЇднуютьс¤ два кольори - син≥й фон ≥ б≥лий орнамент. ≤нколи дл¤ виб≥йки застосовували дв≥ р≥зн≥ техн≥ки в одн≥й тканин≥. ÷е збагачувало орнаментальн≥ ≥ колористичн≥ мотиви декоруванн¤ тканин.

”с≥ засоби техн≥чного ≥ художнього вир≥шенн¤ виб≥йки можна застосовувати в сучасних домашн≥х умовах. ƒл¤ цього насамперед потр≥бно добре випрати бавовн¤не чи льн¤не полотно. ƒал≥ готують барвники, видаливши зайвий жир з ол≥йних фарб. ¬ир≥зають орнаментальн≥ мотиви на дошках, обережно вибравши фонову частину (орнаментальна частина виступаЇ). ƒл¤ дощок використовують добре просушену деревину. ¬иб≥йку виконують на стол≥, на ¤кий дл¤ пружност≥ набивають шар товстого сукна. ÷е пол≥пшуЇ ¤к≥сть виб≥йки - р≥вном≥рно в≥ддруковуЇтьс¤ фарба на тканин≥. “канину закр≥плюють на площин≥ стола. ѕот≥м нам≥чають ол≥вцем схему орнаментальних мотив≥в ≥ по ц≥й схем≥ накладають дошку з барвником, м≥цно притискуючи. ƒл¤ нанесенн¤ орнаментальних мотив≥в застосовують одну дошку з елементом, а дл¤ б≥льш ускладнених композиц≥й - дв≥-три дошки з р≥зними елементами.

якщо виникають ускладненн¤ з виготовленн¤м дерев'¤них дощечок (в≥дсутн≥сть деревини, невм≥нн¤ користуватись р≥зцем), можна виб≥йку виконати за трафаретом. ƒл¤ цього на цупкий промасл¤ний пап≥р нанос¤ть рисунок ≥ розчленовують його на окрем≥ частини, ¤к≥ пот≥м вир≥зають на окремих аркушах тонкого картону. –обл¤ть це так, щоб, наклавши вс≥ аркуш≥ картону один на один, одержати площину всього рисунка. ”с≥ аркуш≥ картону посл≥довно пронумеровують. ѕот≥м по пор¤дку через вир≥зан≥ площини кожного аркуша картону нанос¤ть фарбу ≥ розтирають њњ круглим пензлем ≥з щетини. –обл¤ть це не посп≥шаючи, у так зван≥й техн≥ц≥ "сухим пензлем". ѕ≥сл¤ нанесенн¤ барвника тканину сушать, пот≥м дл¤ п≥двищенн¤ еластичност≥ перуть. ќстанн≥м насом дл¤ ручноњ виб≥йки використовують друкарськ≥ фарби. ” цьому випадку виб≥йка м'¤кша, еластична.

” техн≥ц≥ ручноњ виб≥йки можна виконати р≥зноман≥тн≥ вироби дл¤ прикрашанн¤ ≥нтер'Їра ≥ декоруванн¤ од¤гу. ÷≥ вироби насамперед ц≥кав≥ своЇю ≥ндив≥дуальн≥стю. ¬иконанн¤ вироб≥в у техн≥ц≥ виб≥йки дл¤ ансамбл≥в од¤гу ≥ дл¤ прикрашанн¤ житла маЇ дуже багато сп≥льного.